Перейти к публикации
kiev.com.ua ★
ВНИМАНИЕ! С 4 МАРТА 2019 ГОДА РЕКЛАМА ТОВАРОВ, УСЛУГ, САЙТОВ И ЛЮБЫХ ГРУПП ЯВЛЯЕТСЯ ПЛАТНОЙ. ЧАСТНЫЕ ОБЪЯВЛЕНИЯ - БЕСПЛАТНО. ПОДРОБНЕЕ...
  • записей
    8
  • комментариев
    5
  • просмотров
    507

Об этом блоге

замітки про людей і події

Записи в этом блоге

Кристально чесна людина

Кристально чесна людина

Їхали ми з Іваном у відрядження до Львова. Все, як годиться в таких випадках: костюм у чохлі за спиною, сумка з речами, сумка з харчами…  В купе потяга Дніпропетровськ-Трускавець уже був попутчик. Високий кремезний козак років на десять старший за нас. Він сидів біля віконця в акурат формуючи гірку з продуктів на столику. Продукти були явно без ГМО і мали здоровий домашній вигляд. - Доброго дня Вам, пане, – привіталися по черзі ми - Доброго, проходьте. Я Віктор з Нікополя. - Я Іван, а це
Божі пензлики

Божі пензлики

У Бога є велика стара торба. Наскільки стара, що геть зношена і в латках. А у тій торбі: гачки, пензлі, гребінці, веретена, сита, сопілочки, граматки, вуздечки, тронки, …   І ходить він з тою торбою по хмарам. А коли перестрибує з хмари на хмару, то з мішка через розірвану латку щось і випаде над селом. Коли впаде сопілочка- то у селі знатні музики, коли гачки- то рибалки, веретена- то прядиво,…      Коли Бог проходив над річкою Чаплинкою,  з торби випали пензлики. І впали вони в селищі по
 

Жезл Андрея Шептицького

Тієї ночі небо було закрите хмарами, з вечора пішов дощ і не закінчувався. Тієї ночі я стрічав двох панів. Вони везли зі Львова експонати для виставки у Садибу Дмитра Івановича Яворницького. Вони везли речі і документи самого митрополита Андрея Шептицького. І от наші автівки зупинились о пів на третю годину перед дверима садиби.    Хутко під дощем по мілким калюжам почали заносити запаковані експонати. Відніс одну картонну коробку, другу і за третім разом почав витягувати якийсь предмет...
 

Філософія замчищ

Олеський замок.    Начитавшись і наслухавшись історій в екскурсії по замку, вирушив в мандри навколо нього. Зупинившись на місточку, розглядав кам’яний козацький хрест Збручанського Світовида і на пагорбі, що виринав з крон дерев, сам замок.  В думках уявляв облоги ордами завойовників. Уявляв історичні постаті, котрі в історії замку залишили свій слід- князя Любарта і короля Казимира Великого, воєводу Станіслава Жолкевського і Івана Даниловича, урядника Михайла Хмельницького і короля Яна II
Нове Літо.

Нове Літо.

Завтра день весняного рівнодення. Післязавтра день стає довший за ніч. Наступає Нове Літо! Догорають нічні вогнища... Сонце сходить... Відчиняйте двері і вікна - стрічайте Нове літо… Сонце сходить. Свято. Світло перемогло темряву. Сьогодні день стає більшим за ніч. Починається Новий Рік. Він прилетів на спині вожака зграї гусей, що йшли в першому ключі з Вирію. На Землі народив Весну. Покотився писанкою по полю, толоці, через ліс понад річкою до села. Засіваючи до всього чого доторкнувся надію
 

Лелеки, лелеки, куди ви літали?*

Березень. Здавалось, ще не так давно лежав  сніг, а вже за  кілька днів  день побільшає, і лелеки принесуть на своїх крилах тепло. За школою, посеред луків, під лелечим гніздом, стояв Микола і  чекав на лелеки. Вже цілий тиждень поспіль він тікав зі школи. Дивився в небо, шукав відповідей на запитання:  як лелеки  будують гніздо, що його  вітер не зриває? як вони для нього знаходять таке місце, що блискавка туди не б'є?.. ... Нарешті, вони прилетіли. Лелека кружляв у небі над гніз
 

Соняхи війни. (43 – му ОМПБ “Патріот”) 

Завтра День українського доброволь. Шана усім хто став на захист України. Соняхи війни. (43 – му ОМПБ “Патріот”)  “Соняшники стояли німі і старі, наче їх, молодих, цього літа ніколи і не було. З води пахло кіньми, і в їхніх конячих загуслих слідах де-не-де одинокою білою несміливою цяткою доцвітав болотяний білець. Чорна роззорена земля лежала на спині і мовчала. Рябою латкою по ній скакала сорока, ніби комусь на згадку.” (М.Вінграновський) - Неси, Миколо, бронежилети. - Скільки? -
 

Здорове харчування.

З того часу, як на зміну товарознавцю прийшов маркетолог, на упаковках стали писати дрібніше. Так дрібніше, що навіть людині з нормальним зором не змога читати. Отож бідкаються покупці біля прилавку в супермаркеті з проханням один до одного, а чи не може він розгледіти опис товару. Непорядок. З тим непорядком бореться Тамара Іванівна, пенсіонерка, колишня шкільна вчителька хімії та біології. Бореться на комерційній основі. Її бізнес іде в розріз з планами продаж місцевого супермаркету. На мобі
×
×
  • Создать...