Перейти к публикации
kiev.com.ua ★
На kiev.com.ua общаются тысячи жителей и гостей Киева. Регистрация не более 48 секунд. У нас можно общаться на форуме, создавать блоги, галереи, клубы! Поэтому РЕГИСТРИРУЙСЯ СЕЙЧАС!
  • запись
    21
  • комментариев
    9
  • просмотра
    2 942

Об этом блоге

замітки про людей і події

Записи в этом блоге

Люди 14-го року

Люди 14-го року

13 квітня 2014 року оголошено початок АТО.    "Люди 14-го року". Насправді не так і багато тих, що пішли у перші хвилі на війну. Тоді піхотна рота тримала добрий десяток кілометрів лінії фронту. І щоб там не писали в ФБ і на сайтах нові блогери про стомленість від війни, про глибинний аналіз бойових дій, про свою велич і власний порив до влади по головам тих хто не сховався від виклику... Тоді були люди, котрі зібрали речі , взяли автомати і пішли тримати фронт.     Вже є така класифікація -
Юрій Фоменко

Юрій Фоменко

0
Козацькі хрести

Козацькі хрести

- Доля і Недоля- дві сестри. Котра з них погляне в степу на козака- то одному Господу відомо. Коли доля - то щастя. А коли недоля? Викопають шаблями побратими могили та і поховають братчиків. Коли сам козак загинув в бою- лежатиме під небом поки не знайдуть свої. А знайдуть- то наносять шапками могилу над лицарем. Як там у думі співається: ” Тогді ж то козаки штихами суходіл копали, шликами землю виносили.” І на тих могилах ставили хрести. Та білі прапори як символ лицарської честі. Отож де вряд
Юрій Фоменко

Юрій Фоменко

0
Фонтан рівної нерівності

Фонтан рівної нерівності

Великий філософ вчив, що люди то є сосуди різного розміру. А Бог подібний фонтану котрий їх наповнює. І рівність сосудів в тому що вони усі є однаково повні. Люди ж є рівні в тому, що кожен може повною мірою розвивати здібності, закладені в нього Богом.   Дзвін пустих сосудів хоч і гучний але то не переспів церковних дзвонів. Він як і сосуди, пустий. Недобрий дзвін. Не той дзвін. Дзвін-омана. Він викликає хаос і безлад. Люди починають розмінювати здібності закладені в них Богом на віру в ід
Юрій Фоменко

Юрій Фоменко

0
Промоушен

Промоушен

Один пан з нашого міста забрав літніх батьків ближче до себе. Була придбана і приведена до ладу  дачна ділянка в садовім товаристві, де постійно проживало багато ровесників батьків. Реконструйований будинок з поправкою на проживання у нім літніх людей. Ну і потім перевезені з сусідньої області батьки, котрі не розклавши навіть повністю своїх речей, взялись за сад і город. Така їх філософія життя … Дивлячись на вік батьків і їх наполегливість до садово-огородньої діяльності, пан запросив май
Юрій Фоменко

Юрій Фоменко

1
Скриня

Скриня

На погрібнику, рясно вкритому килимом споришу, стояла скриня, підставивши свої темно-зелені боки, розмальовані квітами, сонечку. Здавалося, що вона – вершина вісі, навколо якої обертається двір з усіма його мешканцями й крамом. Біля скрині сиділа дівчина. Наспівуючи пісню, малювала пензликом квіти і соловейка. За цією чудовою картиною стежив кіт з-під клуні, господар двору – пес з-під бузку, і я – від воріт. Коли б не важлива справа і обмаль часу, то ніякі сили не змогли б мене змусити зіпсувати
Юрій Фоменко

Юрій Фоменко

0
Кінські історії

Кінські історії

Коні і люди, згадані в цих замітках, мали місце в історії і творили її на теренах Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської і Черкаської областей . Деяких із них я знав особисто, про деяких чув.       Форбс      Виїзні коні – це не просто коні. Це – статус господаря. Я би сказав – тодішній Форбс. Описи приїзду поміщиків і куркулів, царів та інших, здобулих чесно і нечесно свій капітал, рясніють епітетами і похвалами їхньому транспортному засобу та тягловій силі. Приїзд – це
Юрій Фоменко

Юрій Фоменко

0
“Синдром бузини”

“Синдром бузини”

Є така хвороба – “синдром бузини”.  Нема жодної відомої людини в нашій країні, яку українці не облили б брудом. Навіть дісталось Тарасу Григоровичу і Григорій Савичу. Шевченко – дівчат кохав. Сковорода – вино і сир любив, їздив на підводі. Бандера зрадив Росію і Польщу. Шелест зрадив СРСР. У когось прабабця єврейка, хтось одружився на румунці, хтось не мав дворянського родоводу, а хтось його мав, … І це все колотися в казані з домішками жовтої або чорної фарби та виливається в інформаційний
Юрій Фоменко

Юрій Фоменко

1
Через село

Через село

( коротенький кіносценарій)       Що може бути чарівніше  за літо на початку червня ?       Десь за пагорбами вище села  дощ.  Між небом і землею, обпершись на степ - веселка.       Від  дощу дорогою між ланами іде дід. Такий собі - середнього зросту, охайно одягнений в світлу одежину .  Перед самим селом, він зупиняється, оперся на вишневий посох  розглядає хати, сади, толоку. Вже можна добре розгледіти його сині, втоплені між зморшок обличчя, очі. Біле, в акуратній зачісці, волосся. Не з
Музика кохання

Музика кохання

Дев'ять мелодій кохання. ( Дев'ять реальних історій кохання)       Сюїта В історії пишуть про безвладдя у Херсонських степах під час громадянської війни. Про принесення на штиках законності та правосуддя. Про таке безвладдя повідала учасниця тих подій вже у вісімдесяті роки. “Вийшла я заміж, дитину народила. Господар хату почав будувати, а я поїхала до батьків на Самару, за Дніпро. І так «забудувався» чоловік, що висватав собі молоду багату дівку. До попа прошеніє вінчатись у церкві
9 травня

9 травня

Ранок 9 травня. В селі, біля пам'ятника загиблим воїнам у Другій світовій війні, вклонився і поклав квіти. В 1944 році мій дід після третього поранення під Кенігзбергом повернувся з війни. Його рідний брат загинув  в тих краях. Два рідних брата в піхоті пройшли Ржевський котел.         Ранок 9 травня. Там же в селі, біля памятника загиблим воїнам у Великій вітчизняній війні, покладав квіти бувший парторг колишнього колгоспу. Він оглядався - чи дивляться на нього односельчани, поправляв уже
Дідова майстерня

Дідова майстерня

Моєму дідові А.Д. Маржановському  Дідів двір на хуторі був моделлю Всесвіту. В нім все навколо чогось оберталося, нагадуючи планети, супутники та інші космічні тіла. Бджоли навколо вуликів, домашнє птаство навколо клуні, пес навколо своєї миски. Бабця як некваплива комета пересувалася від печі до погрібника, далі в садок до плитки, потім мимо комори знову до печі, інколи з сапою заходячи в город. Дід човгав біля майстерні, комори, бабусиних каструль та старої груші в саду. Зустрічалися й мі
Важлива розмова

Важлива розмова

Одне з передмість Дніпра. Там в приватному будиночку мешкає з родиною мій товариш.      Одного дня ранок був як ранок. Усі новини прилетіли ще вчора і до вечора були усвідомлені та проаналізовані. Ранкові думки крокували вже сьогоднішнім днем. У батьків попереду праця, а у сина заняття в університеті. Другий курс не з легких. І усі справи покотились би того дня по задуманим планам, та сталась неочікувана подія. Йдучи на заняття, син затримався на мить біля дверей, промовивши батькам: "Ввече
Юрій Фоменко

Юрій Фоменко

1
Груша в хустині

Груша в хустині

В дитинстві здавалось, що рівно посередині Світу, на водорозділлі між річками, росте величезна Дика Груша. Понад нею шлях з райцентру на Край Землі, до нашого села. Гілляста пані в нашій уяві  росла вічно, від створення Світу. Односельчани розповідали, що і діди на неї лазили, і прадіди.  А скільки побачень під нею відбувалось…    Десь там, на самій верхівці, є шовкова хустина. То було дуже давно. Ще коли в нашому селі було мало хат під залізом. Тоді один парубок, не дочекавшись на побаченн
Юрій Фоменко

Юрій Фоменко

0
Кристально чесна людина

Кристально чесна людина

Їхали ми з Іваном у відрядження до Львова. Все, як годиться в таких випадках: костюм у чохлі за спиною, сумка з речами, сумка з харчами…  В купе потяга Дніпропетровськ-Трускавець уже був попутчик. Високий кремезний козак років на десять старший за нас. Він сидів біля віконця в акурат формуючи гірку з продуктів на столику. Продукти були явно без ГМО і мали здоровий домашній вигляд. - Доброго дня Вам, пане, – привіталися по черзі ми - Доброго, проходьте. Я Віктор з Нікополя. - Я Іван, а це
Юрій Фоменко

Юрій Фоменко

1
Божі пензлики

Божі пензлики

У Бога є велика стара торба. Наскільки стара, що геть зношена і в латках. А у тій торбі: гачки, пензлі, гребінці, веретена, сита, сопілочки, граматки, вуздечки, тронки, …   І ходить він з тою торбою по хмарам. А коли перестрибує з хмари на хмару, то з мішка через розірвану латку щось і випаде над селом. Коли впаде сопілочка- то у селі знатні музики, коли гачки- то рибалки, веретена- то прядиво,…      Коли Бог проходив над річкою Чаплинкою,  з торби випали пензлики. І впали вони в селищі по
Юрій Фоменко

Юрій Фоменко

1
 

Жезл Андрея Шептицького

Тієї ночі небо було закрите хмарами, з вечора пішов дощ і не закінчувався. Тієї ночі я стрічав двох панів. Вони везли зі Львова експонати для виставки у Садибу Дмитра Івановича Яворницького. Вони везли речі і документи самого митрополита Андрея Шептицького. І от наші автівки зупинились о пів на третю годину перед дверима садиби.    Хутко під дощем по мілким калюжам почали заносити запаковані експонати. Відніс одну картонну коробку, другу і за третім разом почав витягувати якийсь предмет...
Юрій Фоменко

Юрій Фоменко

1
 

Філософія замчищ

Олеський замок.    Начитавшись і наслухавшись історій в екскурсії по замку, вирушив в мандри навколо нього. Зупинившись на місточку, розглядав кам’яний козацький хрест Збручанського Світовида і на пагорбі, що виринав з крон дерев, сам замок.  В думках уявляв облоги ордами завойовників. Уявляв історичні постаті, котрі в історії замку залишили свій слід- князя Любарта і короля Казимира Великого, воєводу Станіслава Жолкевського і Івана Даниловича, урядника Михайла Хмельницького і короля Яна II
Юрій Фоменко

Юрій Фоменко

0
Нове Літо.

Нове Літо.

Завтра день весняного рівнодення. Післязавтра день стає довший за ніч. Наступає Нове Літо! Догорають нічні вогнища... Сонце сходить... Відчиняйте двері і вікна - стрічайте Нове літо… Сонце сходить. Свято. Світло перемогло темряву. Сьогодні день стає більшим за ніч. Починається Новий Рік. Він прилетів на спині вожака зграї гусей, що йшли в першому ключі з Вирію. На Землі народив Весну. Покотився писанкою по полю, толоці, через ліс понад річкою до села. Засіваючи до всього чого доторкнувся надію
Юрій Фоменко

Юрій Фоменко

0
 

Лелеки, лелеки, куди ви літали?*

Березень. Здавалось, ще не так давно лежав  сніг, а вже за  кілька днів  день побільшає, і лелеки принесуть на своїх крилах тепло. За школою, посеред луків, під лелечим гніздом, стояв Микола і  чекав на лелеки. Вже цілий тиждень поспіль він тікав зі школи. Дивився в небо, шукав відповідей на запитання:  як лелеки  будують гніздо, що його  вітер не зриває? як вони для нього знаходять таке місце, що блискавка туди не б'є?.. ... Нарешті, вони прилетіли. Лелека кружляв у небі над гніз
Юрій Фоменко

Юрій Фоменко

1
 

Соняхи війни. (43 – му ОМПБ “Патріот”) 

Завтра День українського доброволь. Шана усім хто став на захист України. Соняхи війни. (43 – му ОМПБ “Патріот”)  “Соняшники стояли німі і старі, наче їх, молодих, цього літа ніколи і не було. З води пахло кіньми, і в їхніх конячих загуслих слідах де-не-де одинокою білою несміливою цяткою доцвітав болотяний білець. Чорна роззорена земля лежала на спині і мовчала. Рябою латкою по ній скакала сорока, ніби комусь на згадку.” (М.Вінграновський) - Неси, Миколо, бронежилети. - Скільки? -
Юрій Фоменко

Юрій Фоменко

1
 

Здорове харчування.

З того часу, як на зміну товарознавцю прийшов маркетолог, на упаковках стали писати дрібніше. Так дрібніше, що навіть людині з нормальним зором не змога читати. Отож бідкаються покупці біля прилавку в супермаркеті з проханням один до одного, а чи не може він розгледіти опис товару. Непорядок. З тим непорядком бореться Тамара Іванівна, пенсіонерка, колишня шкільна вчителька хімії та біології. Бореться на комерційній основі. Її бізнес іде в розріз з планами продаж місцевого супермаркету. На мобі
Юрій Фоменко

Юрій Фоменко

0
×
×
  • Создать...