Інструкція щодо захисту в Європейському суді з прав людини права власності в зоні АТО

[Andrey 1 012]

источник: http://precedent.in.ua/index.php?id=1459026277#_1

 

Інструкція щодо захисту в Європейському суді з прав людини права власності та права на повагу до житла, порушених під час подій в зоні АТО

 

1. Загальні зауваження

 

[СКРЫТЬ=текст]У зв’язку з численними порушеннями права власності та права на повагу до житла громадян України в районі проведення антитерористичної операції (частини Луганської та Донецької областей), зокрема, пошкодженням, руйнуванням чи знищенням об’єктів нерухомості (будинків, квартир) в результаті військових дій, а також майна, що знаходилося в них, виникає можливість захисту порушених прав в Європейському суді з прав людини (далі - Суд або ЄСПЛ).

 

При подачі індивідуальної заяви до ЄСПЛ можна скаржитися на порушення статті 1 Протоколу № 1 (захист власності), статті 8 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод (право на повагу до житла), а також на порушення статті 13 ЄКПЛ у зв’язку з відсутністю ефективних та доступних внутрішніх засобів правового захисту.

 

При підготовці заяви до ЄСПЛ, яку можна подати як самостійно, так і через юриста, адвоката чи правозахисну організацію, слід детально описати всі факти, які призвели до стверджуваних порушень Конвенції та Протоколу до неї. Зразок типової заяви до ЄСПЛ з відповідним описанням фактів та стверджуваних порушень, загальними для всіх ситуацій, додається. Її необхідно належним чином персоналізувати та деталізувати.

 

Звертаємо вашу увагу, що в типовій заяві до ЄСПЛ заповнені лише ті поля, які стосуються фактів та стверджуваних порушень, а також поля, відповідь на які презюмується. Заявнику чи його представнику необхідно персоналізувати заяву, тобто заповнити решту всіх незаповнених пунктів, а також доповнити відповідними конкретними даними та описами частину заяви, що стосується викладення фактів.

 

Із загальними вимогами до заповнення заяв до ЄСПЛ можна ознайомитись за посиланням: http://www.echr.coe.int/Documents/Application_Notes_UKR.pdf.[/СКРЫТЬ]

 

2. Дії заявника до подачі заяви

 

[СКРЫТЬ=текст]Оскільки в ситуації, що відбувається в зоні АТО, можна стверджувати про існування факту «ефективного контролю» з боку Російської Федерації (ці питання детально розписані в типовій заяві до ЄСПЛ: Заява до ЄСПЛ_власність в АТО (zip-file) (файл треба завантажити, розпакувати та відкрити за допомогою програми Adobe Acrobat Reader DC), то заява подається проти двох держав: Росії та України.

 

Росія як держава, що здійснює «ефективний контроль» на непідконтрольних України частинах Луганської та Донецької областей, несе відповідальність за всі порушення, які там відбувається, оскільки відповідно до статті 1 ЄКПЛ вона зобов’язана гарантувати права та свободи всіх осіб, що знаходяться під її юрисдикцією. Втім, Україна також має певні позитивні зобов’язання за статтею 1 ЄКПЛ, навіть якщо вона й не контролює частини Луганської та Донецької областей (наприклад, вжити всіх можливих заходів для відновлення контролю на наразі не підконтрольних їй територіях), а тому заява подається і проти неї.

 

Перш ніж звертатися до ЄСПЛ, заявник, як правило, повинен вичерпати всі наявні внутрішні засоби правового захисту, тобто, дати можливість державі самій виправити порушення. Однак, як вбачається із практики Суду по подібних справах, в даній ситуації єдиним потенційно ефективним засобом правового захисту може бути офіційне розслідування оскаржуваних подій правоохоронними органами України та/або Росії, оскільки лише вони можуть встановити відповідні факти та винних осіб. Хоча правоохоронні органи повинні за власною ініціативою розпочати розслідування, оскільки вони знають або повинні знати про оскаржувані події, від заявника все ж таки вимагається вжиття певних дій.

 

Так, для цілей вичерпання внутрішніх засобів правового захисту заявник повинен надіслати до правоохоронних органів України та Росії заяви про злочин (зразки додаються), із запитом про надання інформації про те, чи було порушене офіційне розслідування та якими є його результати. Якщо ж розслідування не було порушене, зазначити, що в такому разі ця заява є заявою про злочин та попросити правоохоронні органи повідомити про результати її розгляду. Рекомендуємо дочекатися відповіді від правоохоронних органів в обох варіантах (що може зайняти від кількох днів до кількох місяців), а потім цю відповідь прикласти до заяви.

 

Оскільки відповідь може так і не надійти, рекомендуємо надсилати заяви про злочин рекомендованою поштою із повідомленням про вручення, що буде вашим доказом в Суді про те, що ви таку заяву надсилали чи що робили запит про наявність розслідування.

 

Якщо відповіддю на вашу заяву буде повідомлення про те, що за результатами її розгляду було порушено кримінальне розслідування, рекомендуємо дочекатися результатів такого розслідування, що може зайняти до кількох місяців, після чого звертатися до ЄСПЛ. За відсутності відповіді через кілька місяців після подачі заяви можна відразу звертатися із заявою до ЄСПЛ.

 

У типовій заяві до ЄСПЛ описується, чому заявник вважає, що потенційно єдиний ефективний засіб правового захисту – офіційне розслідування правоохоронними органами – на практиці виявився неефективним, а тому для заявника на практиці відсутні ефективні засоби правового захисту, гарантовані статтею 13 Конвенції, що звільняє його від обов’язку подальшого вичерпання будь-яких інших можливих засобів правового захисту. [/СКРЫТЬ]

 

Щодо вичерпання національних заходів правового захисту:

 

[СКРЫТЬ=текст]Кандидати зобов’язані тільки вичерпати національні заходи правового захисту, які доступні в теорії і на практиці у відповідний час і на які вони можуть безпосередньо розраховувати самостійно порушивши справу - тобто, засоби відшкодування які є доступними і які спроможні забезпечити відшкодування щодо їхніх скарг та які мають розумні шанси на успіх (Sejdovic v. Italy[GC], §46; Paksas v. Lithuania[GC], §75). Національний захід відшкодування, який не регулюється обмеженням часу створюючи таким чином нечіткість не може вважатись ефективним (Williams v. the United Kingdom dec.). З інформацією щодо прийнятності можна заяви ознайомитися за посиланням: http://precedent.in.ua/index.php?id=1419513232&method=nodate&w=%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE.[/СКРЫТЬ]

 

Доступні національні заходи правового захисту:

[СКРЫТЬ=текст]Стаття 1177 ЦКУ

 

Майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною. 2. Умови та порядок відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичної особи, яка потерпіла від злочину, встановлюються законом.

 

Такий закон не прийнято.

 

Стаття 19 ЗУ “Про боротьбу з тероризмом”

 

Відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону і з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом.

Відшкодування шкоди, заподіяної організації, підприємству або установі терористичним актом, провадиться в порядку, визначеному законом.

 

Так само, закон встановлюючий порядок відшкодування не прийнято.

 

Тому посилаючись на висновки зроблені ЄСПЛ у справах Есмухамбетов проти Росії, Хамідов проти Росії, Імакаєва проти Росії, Суд посилаючись на аналогічний закон про попередження тероризму, зазначив, що через те, що норми щодо відповідальності за нанесену шкоду в ході антитеростичної операції прописані загально і нечітко, і руйнування власності не може розглядатись як законе втручання, адже таке формуювання не надає відповідного захисту постраждалому від довільних дій військових, можна зробити висновок, що в Українському законодавстві не існує ефективного способу відшкодування шкоди заподіяної в ході АТО, а отже зобов’язання вичерпати національні заходи правовго захисту не існує.

 

Однак це не означає, що заявник не повинен взагалі навіть звертатися до державних інституцій. Зокрема, до суду. Потрібно скористатися своїм правом на справедливе правосуддя та викласти у позові всі порушення, зазначивши якої шкоди завдано та якими національними нормами та міжнародними принципами це передбачено. І у разі отримання відмови у задоволенні позовних вимог, потрібно продовжувати оскаржувати у вищестоящі судові інстанції, навіть якщо заява уже перебуває на розгляді у ЄСПЛ. У такому випадку копії позову, скарги та рішення національного суду потрібно направити до ЄСПЛ задля підтвердження своєї позиції, розкритої у поданій раніше заяві до ЄСПЛ. Приклад позову до національного суду додається: Позов до суду_власність в АТО (docx-file).[/СКРЫТЬ]

 

3. Дії заявника під час подачі заяви: встановлення фактів, докази та доказування

 

[СКРЫТЬ=текст]При підготовці заяви до ЄСПЛ особливу увагу слід приділити встановленню фактів, доказам та доказуванню.

 

По-перше, заявник повинен довести, що це саме він, оскільки деякі заявники внаслідок дій в АТО можуть не мати всіх документів, що встановлюють особу, а уряд-відповідач може в ході розгляду справи оскаржити ідентичність заявника. Наприклад, такі документи могли бути залишені потенційним заявником в пошкодженій/зруйнованій оскаржуваними подіями нерухомості, коли він тікав геть, врятовуючи своє життя, або ж документи просто могли взагалі бути знищені в результаті оскаржуваних подій.

 

Якщо відсутній з тих чи інших причин паспорт громадянина України або паспорт для виїзду закордон, іншими доказами ідентичності особи можуть бути: свідоцтво про народження (свої, дітей), свідоцтво про одруження, трудова книжка, витяг з військового квитка, водійське посвідчення або будь-які інші документи чи докази, які прямо чи побічно можуть посвідчувати вашу особу. Як правило, будь-які такі докази визнаються Судом достатніми. Таким чином, для подачі заяви в ЄСПЛ необхідно мати будь-які докази, які посвідчують вашу особу.

 

По-друге, при подачі заяви вам також необхідно довести, що на момент оскаржуваних подій ви володіли певною нерухомістю (квартирою, будинком тощо), як ви це стверджуєте в заяві.

 

Доказами для цілей скарги за статтею 1 Протоколу № 1 можуть бути будь-які «достатні» докази, що вбачаються достовірними «на перший погляд», і які уряд-відповідач не зміг переконливо спростувати в ході провадження в Суді. Прямими доказами є копії оригіналів угод про купівлю-продаж нерухомості та свідоцтва про державну реєстрацію нерухомості. Однак за їх відсутності іншими непрямими доказами можуть бути: дозвіл на будівництво, довідки з БТІ, органів РАГС, підтвердження органів місцевої влади про наявність нерухомості, документи на землю, витяги з земельних чи податкових реєстрів, документи, видані місцевими адміністраціями, плани, техпаспорт на будинок чи квартиру, рішення про виділення землі, фотографії нерухомості, в т.ч. її пошкоджень, квитанції про оплату комунальних послуг, поштові сповіщення про доставку пошти, покази свідків, колишніх сусідів та «будь-які інші відповідні докази». Щодо заявників, які не надали жодних доказів права власності, Суд в деяких справах встановлював їхні майнові права на основі інших доказів, наприклад, підтвердження проживання, виданого міською адміністрацією.

 

Заявнику також треба буде пояснити в заяві, куди ділись основні правовстановлюючі документи на нерухомість (за їх відсутності) і чому він не зміг їх зберегти (наприклад, через неможливість повернутися до своєї квартири при вимушеному залишенні квартири через військові дії), що Суд може взяти до уваги за наявності інших (хоч і непрямих) доказів права власності. Суд також може взяти до уваги загальний контекст військового конфлікту в зоні АТО. Тому він може порахувати вірогідним твердження заявників про те, що будь-які документи, які могли б підтвердити їхнє право власності на нерухомість, були знищені під час військових дій в зоні АТО або що вони були втрачені при вимушеному переселенні або залишені поспіхом у нерухомості.

 

Однак якщо ви взагалі не надасте до заяви жодних доказів права власності на нерухомість, ваші скарги можуть бути відхилені Судом. У деяких справах Суд зазначив, що заявник, який скаржиться про знищення своєї нерухомості, повинен надати «принаймні короткий опис нерухомості». Якщо жодних документів на підтвердження права власності або деталізованих скарг не буде надано, вашу скаргу за статтею 1 Протоколу № 1 скоріш за все буде визнано неприйнятною.

 

У цілому, практика Суду свідчить про гнучкий підхід ЄСПЛ щодо доказів, які мають надати заявники, які стверджують, що їхню нерухомість було пошкоджено або знищено в ситуаціях міжнародних чи внутрішніх військових конфліктів. Головне, від початку (разом з подачею заяви) надати якомога деталізовані твердження про наявність нерухомості та надати всі наявні документи чи свідчення, які прямо чи побічно підтверджують ваше право власності на нерухомість.

 

Якщо заявник доведе, що він був власником нерухомості, подальших доказів того, що він в ньому проживав, не є потрібним для цілей доведення того, що нерухомість становила його «житло» в розумінні статті 8 Конвенції. Презумпція полягає в тому, що заявник там жив, а уряд-відповідач має її спростувати.

 

По-третє, під час подачі заяви вам необхідно довести факт пошкодження чи знищення вашої нерухомості та майна, що перебувало в ній, а також характер пошкодження чи знищення. Зокрема, в заяві необхідно якомога детальніше описати, що саме та від чиїх рук (презюмовано) спричинило пошкодження чи руйнування вашої нерухомості та майна, яке знаходилося в ній, описати характер пошкоджень, детально описати майно, яке знаходилося в нерухомості, та характер його пошкодження.

 

Крім максимально детальних описань та пояснень, іншими доказами можуть бути: фотографії (відео) нерухомості до і після оскаржуваних подій, фотографії (відео) інтер’єру нерухомості (майна, що знаходилося в ній) до і після оскаржуваних подій, детальна фото- та/або відеофіксація окремих предметів інтер’єру чи того, що від них залишилось, детальні свідчення ваших сусідів, родичів, друзів тощо. За наявності будь-яких чеків (квитанцій, фактур) на пошкоджене чи знищене майно, яке знаходилося в нерухомості, їхні копії треба надати до Суду разом із заявою. За наявності будь-якої експертної оцінки пошкоджень нерухомості чи майна її слід також надати до Суду разом із заявою.

 

Остаточна оцінка матеріальної шкоди на час подачі заяви до Суду не вимагається, оскільки вимоги щодо справедливої сатисфакції (які включають також і вимоги щодо компенсації матеріальної шкоди) подаються заявником після повідомлення Судом урядів-відповідачів про заяву, разом з подачею заявником своїх зауважень на зауваження урядів-відповідачів.

 

У деяких випадках Суд може й сам додатково замовити отримання певних доказів (наприклад, в одній з недавніх справ Суд замовив експертизу від незалежної іноземної асоціації, в якій, серед іншого, було зазначено, скільки будівель було зруйновано та яким був характер руйнувань у справі заявника). Однак на такі дії Суду не слід розраховувати, оскільки тягар доведення першочергово лежить на заявникові, а тому вам необхідно разом із заявою подати всі можливі докази фактів пошкодження нерухомості та майна, характеру та масштабів пошкоджень, або ж принаймні максимально можливі описання зазначеного.[/СКРЫТЬ]

 

4. Узагальнені рекомендації

 

[СКРЫТЬ=текст]Таким чином, алгоритм дій при здійсненні захисту прав за Конвенцією та Протоколом до неї, порушених під час збройного конфлікту в зоні АТО, наступний:

 

а) написати заяви про злочин до правоохоронних органів України та Росії (див. Додатки 1 та 2);

 

б) дочекатися відповіді на заяву;

 

в) зібрати докази на підтвердження особи заявника, наявності в нього нерухомості та майна, що в ньому знаходилося на момент оскаржуваних подій, а також докази на підтвердження фактів пошкодження/знищення нерухомості та майна, що знаходилися в ній, характеру та масштабів пошкодження/знищення;

 

г) підготувати заяву до ЄСПЛ – особисто або через представника (юриста, адвоката, правозахисну організацію), використовуючи зазначений вище типовий формуляр, в якому вже зазначена основна і загальна для всіх заяв інформація. При цьому вам залишається персоналізувати заяву, заповнивши відповідні пункти заяви чи деталізувавши пункти, в яких зазначена загальна для всіх заяв інформація;

 

д) додати до заяви всі зібрані докази, а також інші необхідні документи, в тому числі копії звернень до правоохоронних органів, їхні відповіді, а за відсутності – поштові підтвердження про вручення ваших листів правоохоронним органам;

 

е) надіслати заяву разом із додатками до ЄСПЛ рекомендованим листом.[/СКРЫТЬ]

 

Додаток 1

Типова заява до правоохоронних органів України

 

[СКРЫТЬ=текст]Головного слідчого управління СБ України 01061, м. Київ, вул. Володимирська, 33

 

Генеральна прокуратура України

 

Адреса: 01011, м. Київ, вул. Різницька, б. 13/15

 

від: П.І.Б.

 

Адреса, телефон

 

ЗАЯВА

 

про кримінальне правопорушення

 

(в порядку статті 214 КПК)

 

Я, П.І.Б., … р.н., є громадянином України та наразі проживаю в…

 

(Дата) під час збройних дій … (де саме та коли саме), зокрема (зазначити, як саме) від рук невстановлених осіб (або зазначити, хто підозрюється в порушеннях) було пошкоджено/знищено/зруйновано нерухомість (зазначити, яку саме, описати), що належить мені на праві власності, а також майно, яке знаходилося в нерухомості (зазначити, яке саме, все детально описати).

 

Таким чином, дані факти свідчать про те, що мав місце злочин, передбачений статтею 194 Кримінального кодексу України (тобто умисне знищення майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом та заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах), ч. 2 ст. 258 КК (терористичний акт, що заподіяв значну майнову шкоду), ст. 258-3 КК (створення терористичної групи чи терористичної організації).. Крім того, вбачається порушення моїх прав, гарантованих статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод (право на повагу до житла) та статтею 1 Протоколу № 1 (захист права власності).

 

Оскільки правоохоронні органи України знали або повинні були знати про зазначені злочини внаслідок проведення урядом України антитерористичної операції на території, на якій я проживаю, прошу повідомити мене в передбачені законом строки, чи було розпочато будь-яке офіційне розслідування зазначених мною фактів і, якщо так, якими були його результати.

 

Якщо таке розслідування не було офіційно розпочато за ініціативою правоохоронних органів України, то, керуючись статтею 214 КПК України, прошу:

 

1. Зареєструвати заяву про вчинене кримінальне правопорушення невстановленими особами в реєстрі досудових розслідувань з попередньою правовою кваліфікацією за ст.ст. 194, 258, 258-3 Кримінального Кодексу України, та повідомити мені номер досудового провадження.

 

2. Розпочати досудове розслідування за фактом знищення/пошкодження моєї власності та майна під час якого: встановити осіб, що вчинили злочин, допитати свідків.

 

3. Визнати мене потерпілим у рамках даного кримінального провадження;

 

4. Поінформувати мене про результати розгляду даної заяви за адресою: ….

 

Додатки (якщо є; перерахувати та додати до заяви)

 

Про юридичну відповідальність за ст.383 КК України мені відомо.

 

Дата, підпис/П.І.Б. [/СКРЫТЬ]

 

Додаток 2

Типова заява до правоохоронних органів Росії

 

[СКРЫТЬ=текст]Следственный комитет Российской Федерации

 

105005, Россия, г. Москва, Технический переулок, 2

 

от: Ф.И.О.

 

адрес, телефон

 

ЗАЯВЛЕНИЕ

 

о совершении преступлении

 

(Дата) во время вооруженных действий ... (указать, где именно), в частности (указать, как именно) от рук неустановленных лиц была повреждена/уничтожена/разрушена недвижимость (указать, какая именно), которая принадлежит мне на праве собственности, а также имущество, которое находилось в ней (описать).

 

Данные факты свидетельствуют о том, что имело место преступление, предусмотренное статьей 167 Уголовного кодекса РФ (умышленное уничтожение или повреждение имущества)..

 

По имеющимся сведениям данное преступление было совершено непосредственно или по провокации участников «Донецкой народной республики»/ «Луганской народной республики», деятельность которых организована и финансируется Российской Федерацией. Соответственно Российская Федерация осуществляет, через поддержку самопровозглашенной «республики» ДНР/ЛНР, «эффективный контроль» в данном регионе, она несет ответственность, согласно статье 1 Европейской конвенции о защите прав человека и основных свобод, за нарушение моих прав, гарантированных Конвенцией и Протоколами к ней.

 

Я полагаю, что уголовное производство по данному заявлению должно осуществляться в соответствии с УПК РФ, поскольку описанные выше преступления были совершены на территории, подконтрольной РФ, что признано мировым сообществом. Так, согласно резолюции Парламентской ассамблеи Совета Европы от 2 октября 2014 года, «Россия обеспечивает поддержку вооруженным повстанцам на Востоке Украины, включая прямое военное вмешательство в конфликт».

 

Согласно п. 1 статьи 2 УПК РФ, «Производство по уголовному делу на территории Российской Федерации независимо от места совершения преступления ведется в соответствии с настоящим Кодексом, если международным договором Российской Федерации не установлено иное».

 

Согласно п. 1 статьи 3 УПК РФ, «Производство по уголовным делам о преступлениях, совершенных иностранными гражданами или лицами без гражданства на территории Российской Федерации, ведется в соответствии с правилами настоящего Кодекса».

 

В этой связи прошу сообщить в предусмотренные законом сроки, было ли инициировано правоохранительными органами РФ какое-либо официальное расследование изложенных мною фактов и, если да, какими были его результаты.

 

Если такое расследование не было официально начато, то, руководствуясь статьями 140, 141 УПК РФ, прошу:

 

1. возбудить уголовное дело по факту совершения указанных преступлений;

 

2. признать меня потерпевшим;

 

3. проинформировать меня о рассмотрении данного заявления и направить мне копию постановления о возбуждении уголовного дела и копию постановления о признании меня потерпевшим по адресу: ….

 

Приложения (если есть)

 

Об уголовной ответственности по статье 306 УК РФ за совершение заведомо ложного доноса мне известно.

 

Дата, подпись/Ф.И.О.

 

[/СКРЫТЬ]