Андрій Теліпко

Скоріше помічниця. Не від мене це залежить.

Хохма в тому,що я не можу сказати яка мрія бо вона дуже специфічна. Я у психолога був. І їй було важко розповідати про це, а щоби чоловікові то вже ніяк не можу. В мене така ситуація,що це вже край. Це щось на зразок: лікарю допоможіть. А що вас турбує? Я не можу вам про це розповісти. А він питає : Так а як я можу вам допомогти? Мені про це і мовчати не сила і сказати не можу. Тій жінці психологу я дещо розповів про свою мрію думав легше стане як поговорю,але ні. Через цю мрію і з жінкою розлучився не її це тема. А мені без моєї мрії і світ не милий. Я не думав,що вона отак ''стріху'' зноситиме. Всі ті іграшки чи там беха чи мерс чи яхта,або крутий моцак. Та що завгодно які полюбляють нормальні люди мені і даром не потрібні без неї тобто мрії. Це можливо потім захочеться такі іграшки,але не зараз.

Коли здійсниться моя мрія яка з'явилась в мене 37 років назад тоді я буду щасливий. Я ловив себе на думці,що от подобається мені беха х7, але бути її власником в мене не на першому місці. Подобається майстрювати. І це не на першому місці. Та мрія вона для мене дуже важлива. Сенс життя. Вона або здійсниться, або вб'є мене. На даному етапі тільки радість і смуток чергуються. Не знаю як мені вирішити мою проблему